Лікування лімфобластного лейкозу за кордоном: протоколи терапії 2023

Хіміотерапія

У 2023 році “золотим стандартом” лікування гострого лімфобластного лейкозу залишається хіміотерапія. Останніми роками лікарі за кордоном застосовують інтенсивніші режими хіміотерапії, що скорочує час лікування і підвищує шанси пацієнта на сприятливий прогноз.

Лікування ГЛЛ може тривати до двох років і складається з таких етапів:

• Індукція ремісії
  Консолідація
  Підтримувальна терапія

Індукційна терапія триває протягом одного місяця і спрямована на досягнення ремісії. Під ремісією мають на увазі наявність менше 5% бластних (ракових) клітин. Зазвичай, індукційна терапія включає такі препарати:

• Вінкристин
• Дексаметазон або преднізолон
• Доксорубіцин, або даунорубіцин

Консолідаційна терапія може тривати кілька місяців і зазвичай включає ті самі групи препаратів, що й під час індукційної терапії. На цій стадії, замість хіміотерапії, деяким пацієнтам може бути запропонована алогенна або аутологічна трансплантація кісткового мозку.

Підтримувальну терапію призначають одразу після консолідації процесу. Вона може тривати до двох років. Зазвичай, лікарі призначають метотрексат і 6-меркаптопурин. Для пацієнтів, які мають філадельфійську хромосому, призначають препарат іматиніб.

Трансплантація кісткового мозку

Іноді лікарям не вдається досягти ремісії за допомогою стандартних доз хіміотерапії. Однак, великі дози препаратів можуть згубно вплинути на кровотворення, що може викликати кровотечу і тяжкі інфекційні захворювання.
Трансплантація стовбурових клітин (ТКМ) дозволяє лікарям використовувати більш високі дози хіміотерапії (іноді разом з опроміненням) для знищення ракових клітин. Після завершення цих процедур пацієнт отримує вливання (трансплантацію) кровотворних стовбурових клітин для відновлення кісткового мозку.
Здебільшого, під час лікування гострого лімфобластного лейкозу проводять алогенну та аутологічну трансплантацію стовбурових клітин.

Алогенна трансплантація стовбурових клітин є найкращим варіантом для лікування гострого лімфобластного лейкозу. У цьому разі донором виступає людина, чий тип тканин (HLA-типування) відповідає типу тканин пацієнта. У кращому випадку, донором виступає брат або сестра пацієнта. Якщо у хворого їх немає – донора підбирають, порівнюючи зразки крові пацієнта з базою наявних донорів.

Аутологічна трансплантація передбачає введення власних клітин кісткового мозку пацієнта. Взяття крові відбувається до проведення хіміотерапії, щоб зберегти здатність клітин крові до ділення. Перед введенням клітин кісткового мозку трансплантат очищають від бластних (ракових) клітин.

Променева терапія

Зазвичай, променева терапія не входить до стандартного плану лікування пацієнтів з гострим лімфобластним лейкозом, проте існують ситуації, коли цей метод лікування необхідний:

• Променева терапія часто використовується в разі ураження бластними клітинами спинного і головного мозку, а також яєчок у хлопчиків.
• Опромінення може бути використано в комплексній терапії, перед проведенням трансплантації кісткового мозку.
• У рідкісних випадках, променева терапія застосовується, якщо існує пухлинний конгломерат, який тисне на трахею (дихальну трубку).
• Опромінення застосовують у разі больових явищ в ураженій кінцівці, у випадках, якщо хіміотерапія не принесла результату.

Таргетна терапія

Терапія спрямованої дії (таргетна терапія) діє на окремі частини ракових клітин, чим і відрізняється від стандартної хіміотерапії, яка, переважно, діє на весь організм пацієнта. Таргетна терапія може бути ефективною в тих випадках, коли стандартна хіміотерапія не допомагає.

Один із таких випадків – наявність у пацієнта Філадельфійської хромосоми (Ph+ ГЛЛ). Ця аномальна хромосома кодує створення білка, який допомагає раковим клітинам рости. Пацієнтам із філадельфійською хромосомою призначають таргетні препарати з групи інгібіторів тирозинкінази. До них належать:

• Іматиніб (Gleevec®).
• Дасатиніб (Sprycel®)
• Нілотиніб (Тасигна®)
• Понатиніб (Iclusig®)
• Босутиніб (Bosulif®)

Деякі препарати імунотерапії також використовуються як терапія спрямованої дії через їхню здатність атакувати деякі частини ракових клітин. До них належать Блінатумомаб (Блінцито), Інотузумаб озогаміцин (Беспонса).

Імунотерапія

До одного з перспективних напрямків імунотерапії належить CAR-T клітинна терапія. В основі цього методу лежить генна модифікація Т-клітин людини, які беруться з крові людини. Після модифікації клітини здатні вибірково приєднуватися до білків лейкозних клітин, руйнуючи їх. У терапії гострого лімфобластного лейкозу в дітей і дорослих до 25 років застосовується препарат Тисагенлеклеуцель (Кімрія). Препарат Кімрія націлена на білок CD-19 певних клітин.